Львівські підприємці розглянули шляхи перетину потреб ВПО/біженців і бізнесу

Галузь:

18 жовтня 2016 року у Львівській торгово-промисловій палаті відбувся семінар «Робота з внутрішньопереміщеними особами та біженцями: «приховані» можливості для компанії та її КСВ (корпоративної соціальної відповідальності)».

ksv

У заході взяло участь понад 15 представників львівських компаній (HR-фахівці, юристи, керівники), громадські діячі та самі переселенці, які живуть у Львові та області. Предметом обговорення стали потреби та моделі співпраці задля взаємної користі ВПО/біженців та компаній.

 

bulyk«Бачимо, що серед проблем, які найбільше зачіпають переселенців – проблема житла, додаткове навчання/перекваліфікація та знання мов (української у тому числі), – говорить Юрій Булик, начальник Управління комунікації та роботи з членами Львівської ТПП, – не менш важливою, опираючись на досвід представників ГО та самих переселенців, є й проблема невизначеності їх стану (невідомо доки в країні триватиме протистояння). Певна частина людей (внутрішньопереміщених осіб) хотіла б повернутись додому, спокійно жити та працювати. 
Саме ці аспекти радив би українським компаніям включати до їх стратегій соціальної відповідальності підприємств, знаходити шляхи перетину потреб та підтримувати цю категорію людей».

 

Також сторони обмінялись досвідом щодо сприйняття таких осіб місцевим населенням. Під час семінару і бізнес, і переселенці, і представники ГО вчились шукати точки перетину (потреби), взаємовигідні для обох сторін. Результатом стали спільні ідеї, які в подальшому хотіли б реалізовувати учасники семінару. Наприклад, цікаву ідею співпраці для переселенців запланували ГО «КримSOS» і Департамент персоналу ТВК «Львівхолод» (мережа магазинів «Рукавичка»), підприємства, де працює чимало переселенців, а також учасників АТО.

 

dzubanskyyДиректор Центру міжконфесійного та міжрелігійного діалогу «Лібертас», співорганізатор заходу Тарас Дзюбанський зазначив: «Ми щиро вдячні Інституту Канадського Громадянства (Institute for Canadian Citizenship) за підтримку нашого проекту, який відбувся в рамках інноваційного форуму під назвою «6 Cтупенів» (6 Degrees). Бізнес має бути соціально спрямованим, так само, як і релігія. Переселенці сьогодні переживають не тільки економічні труднощі, але й проблему адаптації, соціальні перешкоди і ментальні протиріччя. З нашого боку, Центр «Лібертас» всіляко намагається об’єднати зусилля представників різних релігій щодо проблем, з якими стикаються переселенці. До речі, в грудні місяці у Львові проходитиме міжрелігійний симпозіум під назвою «(і)міграція крізь призму міжрелігійного діалогу: погляд юдаїзму, християнства та ісламу», на якому розглядатимемо богословські та соціальні аспекти цього феномену».

 

Спеціальним гостем семінару стала керівник Центру розвитку корпоративної соціальної відповідальності Марина Саприкіна, яка навчала представників львівських компаній як правильно інтегрувати цю категорію людей у стратегію корпоративної соціальної відповідальності. Було розглянуто основні принципи інтеграції відповідно до міжнародних норм; українські практики роботи з внутрішньопереміщеними особами і біженцями; роль HR-фахівців та нові можливості, які відкриваються для компаній, що працюють з внутрішньопереміщеними особами та біженцями.

 

SaprykinaМарина Саприкіна, керівник Центру розвитку корпоративної соціальної відповідальності:

«Всіх присутніх об’єднує одна тема – це те, як бізнес може співпрацювати з переселенцями. Я хочу, щоб учасники сьогоднішньої зустрічі поглянули на питання співпраці ширше. Бізнесу не подобається примус, і з переселенцями можна працювати через програму корпоративної соціальної відповідальності. 
Ми сьогодні говоримо не лише про рекрутинг, а й про те, як співробітники компанії можуть працювати з ВПО – вони можуть бути корпоративними волонтерами і це не коштуватиме бізнесу жодної копійки. За кордоном корпоративна відповідальність стає більш обов’язковою, вона набуває інституціонального оформлення. Проте і в Україні є компанії, які успішно впроваджують стратегії КСВ. Як приклад можна навести такі компанії як «Фармак», «Нова пошта», «Артеріум» та ін. На сьогоднішній зустрічі ми розглянули різні аспекти соціальної відповідальності на прикладі трьох різних організацій, наступним кроком має стати бачення того, як до кожного із цих аспектів залучити внутрішньопереміщених осіб».

 

ВІДЕОСЮЖЕТ ПРО СЕМІНАР:

Foto do video

 

Захід відбувся в рамках Ініціативи An Initiative «Preparing Professionals in Corporate Social Responsibility for an inclusive society focusing on internal refugees and migrants».

SLAJD