Рафал ВОЛЬСЬКІ: «Ми підтримуємо ініціативи, які спрямовані на створення комфортних умов для ведення бізнесу»

Галузь:

6 липня 2017 року Генеральний Консул Республіки Польща у Львові Рафал Вольські на запрошення Львівської ТПП зустрівся з представниками львівського бізнесу.

Захід відбувся в рамках відкритого засідання Президії ЛТПП. Учасники діалогу активно обговорювали актуальні потреби та питання, які виникають, наприклад, при перетині українсько-польського кордону. Це стосується як приватних поїздок, так і бізнес-перевезень. Львівські підприємці подали ряд пропозицій щодо покращення організації роботи митних переходів. Пан Вольські з розумінням поставився до аргументів, оскільки сам свого часу працював у Німецько-польській господарчій палаті та був дотичний до вирішення логістичних завдань.

Окрім бізнес-питань пан Рафал розповів по те, чим дипломатична установа займається сьогодні. Пропонуємо вашій  увазі основні тези доповіді.

ДИПЛОМАТІЯ І БІЗНЕС

Віденська конвенція про дипломатичні відносини передбачає, що консули несуть відповідальність не тільки за формальні консульські проекти, а й за зміцнення господарчих стосунків. Зараз відбувається зміна системи підтримки польського бізнесу за кордоном. Поступово будуть ліквідовані торгові відділи посольств. На їх місце прийдуть відділи Польського агентства торгівлі та інвестицій, які відповідатимуть за формування стратегії підтримки експорту та за закордонні інвестиції. В Україні Польське агентство торгівлі та інвестицій з’явиться лише у 2019 році.

Ми підтримуємо ініціативи, які мовані на створення комфортних умов для ведення бізнесу. Вставновлюються контакти польсько-українського бізнесу на виставках та нших міжнародних заходах. Звичайно, необхідно продовжувати налагоджувати безпосередні зв’язки між підприємцями Польщі та України. Зараз цьому активно сприяють торгово-промислові палати, бізнес-асоціації та Міжнародна спілка польських підприємців в Україні.    

БІОМЕТРІЯ

З 11 червня 2017 року громадяни України, які мають біометричний паспорт, можуть користуватись правом безвізового в’їзду до країн-членів ЄС (крім Великої Британії та Ірландії). В І половині 2017 року зросла кількість заяв на отримання і шенгенських, і робочих віз. Проте з 11 червня кількість бажаючих отримати візу зменшилась. Позитивним чинником є те, що безвізовий режим дає змогу бути більш мобільним, не потрібно витрачати час і кошти на отримання візи. Але запровадження безвізу не звільняє громадян України мати документи, що підтверджують мету подорожі. Це може бути запрошення на зустріч або інший документ, який підтверджує торговельні чи ділові відносини (тобто ви самі обираєте зручний та потрібний документ), або ж квиток на виставку чи зібрання, якщо їх відвідання є метою поїздки.

БЕЗВІЗ ТА ПРАВО НА ПРАЦЮ

Польща наразі є єдиною країною Шенгенської зони і єдиною країною ЄС, законодавство якої передбачає, що негромадяни Євросоюзу, які перетнули кордон у рамках безвізового руху, тобто за біометричним паспортом без візи, також мають право на роботу. Проте повинні оформити додаткові документи після прибуття на місце роботи. Отже – «безвізовий» українець у Польщі має право просити у держави дозвіл на працю. За «безвіком» можна залишатися в зоні Шенгену не більше 90 днів протягом 180 днів календарного періоду.

ПЕРЕТИН

Із запровадженням безвізового режиму, ми зіштовхнулись із низкою проблем при перетині польсько-українського кордону. Кордон нас єднає, але, водночас, – є певним бар’єром. З одного боку – маємо спільний ринок ЄС, з іншого – внутрішній ринок України. Ми не можемо обійти сам факт існування кордону. Потрібно працювати над тим, щоб спростити та полегшити його перетин.

Але, зважаючи на інфраструктурну різницю наших країн (брак доріг та погана якість існуючих доріг, прим. ред.), очікувати на встановлення 40-а пропускних пунктів на польсько-українському кордоні (як це було на німецько-польському кордоні) найближчим часом не можна.

Позитивним кроком є збільшення авіасполучень і впровадження залізничного сполучення. До прикладу, представники польської залізниці очікували, що навантаження потяга Львів-Перемишль становитиме 50-60%, сьогодні – продаж квитків складає майже 100%. Також з серпня готується запуск нової гілки сполучення Львів-Краків. А ще цього року запрацюють два нові напрямки авіасполучення: Львів – Познань та ЛьвівБидгощ.

СТАТИСТИКА

Генконсульство Польщі у Львові є рекордсменом за кількістю виданих віз. Ми видали майже 40% від усіх віз в Україні (понад 515 тис. віз). З 1 січня по 30 червня 2017 року видано 300 тис. віз. З 11 червня відбувається зменшення кількості заяв на отримання віз. З 12 червня до 5 липня 2017 року ми видали всього 32 тис. віз, тоді як до 11 червня ми видали 42 тис. віз. Тобто безвіз працює. Також зменшується кількість заяв на отримання робочих віз. В березні 2017 року їх було 33 тис., в червні – лише 25 тис.

Кількість громадян України, які перетинають кордон за біометричними паспортами становить близько 10%. Середній час обслуговування одного пасажира з біометричним паспортом – на 10 секунд менше. Не справдились побоювання українців і стосовно збільшення кількості відмов при перетині кордону за біометричним паспортом і це, в першу чергу, заслуга української сторони.

Богдан Матолич, Інститут транскордонного співробітництва та європейської інтеграції:

 – З 1 січня до 30 червня 2017 року тривало формування проекту за програмою Транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна. Станом на 1 січня 2017 року було надіслано 749 проектів, з них – 344 пройшли другий етап відбору, 44 з них – з Львівщини. Зараз триває другий набір. Важливо, що кожен з проектів підтримує польський і український партнер. Зараз ми координуємо і є бенефіціарами 4 проектів. Наразі маємо налагоджені ділові зв’язки із Кросно, ґміною Заршин та ін. Бачимо зацікавленість польської сторони в регіональному партнерстві. Здебільшого, це соціальні та екологічні проекти.

 Оскільки минулого  року була затверджена Державна програма розвитку транскордонного співробітництва на 2016-2020 роки і Львівщина є одним з ключових регіонів, ми підготували пропозиції подальшої співпраці і хотіли б детальніше їх обговорити з польською стороною.

 Михайло Коропецький,  генеральний директор СП «СІГМА»:

Пане Посол, Ви згадували про Угоду між Кабінетом Міністрів України  та Урядом Республіки Польща, про правила  місцевого прикордонного руху. При її реалізації були виявлені певні негативні моменти. Одним із них є ситуація на піших переходах польсько-українського кордону. Із впровадженням безвізу, потрібно внести певні зміни до цієї постанови. Чи ведуться переговори про внесення змін до цієї Угоди?

Також я хотів би запропонувати з метою розвитку прикордонних територій створити спільні українсько-польські підприємства, скажімо, на українській території.

Р. В.: Малий прикордонний рух не повинен всіляко обходити українські закони і підтримувати контрабанду, яка не є механізмом подальшого економічного розвитку цих територій. Тому правова база потребує вдосконалення. У перспективі – запровадження механізмів, які допоможуть створити робочі місця. Ми стикались зі схожими проблемами 20 років тому на польсько-німецькому кордоні, але нам вдалось успішно їх подолати. На мою думку, українським підприємцям було б цікаво обмінятись досвідом з колегами зі схожих структур з польсько-німецького та з польсько-чеського прикордоння з Нижньої Сілезії, Брандернбурга та Саксонії.

 

Марія Мулява, виконавчий директор ПП «ГалТранс-Логістик»: 

Пане Консуле, одним з пріоритетних завдань обох держав є розвиток господарського напрямку. Проте нагальною проблемою є перетин кордону вантажними автомобілями. Нашими клієнтами є іноземні компанії, які мають виробництво в Україні. Чотири роки тому час перетину кордону становив 6 годин. Зараз – це 8-10 год.  Черги продовжують зростати.

Р. В.: Дякую за запитання. Прошу підготувати звіт у письмовому вигляді та передати мені для розгляду і вирішення цієї проблеми.