Як біженці змінюють Львів

Галузь:

Від початку анексії Криму та бойових дій на Сході України до Львова попри стереотипи їдуть люди, які хочуть врятувати себе та свої сім’ї. Хоча переселення важко назвати масовим, цей процес не може не впливати на місто у багатьох його аспектах: соціальному, економічному, культурному… 

З початку року на Львівщину приїхало близько 3 тисяч людей зі східного та південного регіонів України, з них, фактично, третина – з Донецької та Луганської областей. У самому Львові через брак місць координовано та безкоштовно людей перестали поселяти ще в квітні. Якщо ж люди приїжджають, то тепер поселяються тут тільки своїми силами і за оплату, каже заступник директора департаменту соціального захисту населення Львівської ОДА Оксана Яковець. Близько третини з усіх приїжджих – поселилось саме у Львові.

НЕРУХОМІСТЬ

– Ситуація з біженцями стимулювала ринок нерухомості у Львові, кажуть експерти, адже у березні-квітні тут був «застій», а з травня значно зріс попит.

1376381400

 

«Люди активно шукають житло: для оренди і купівлі. Великим попитом користується навіть оренда однокімнатних квартир. Також телефонують з Донецька, Луганська та навіть Дніпропетровська з наміром купити житло у Львові. Цікавляться зокрема й елітною дорогою нерухомістю за цінами від півмільйона гривень. Багато приїжджих не погоджуються на безкоштовне житло біля Львова і готові платити за квартиру в місті», – експерт з нерухомості Олег Коляса.

Щодо цін на оренду, вони почали зростати в місті ще з падінням курсу гривні. Однак деякі недобросовісні орендодавці почали ставити ще вищі ціни з приїздом кримчан та мешканців Сходу країни.

«Дехто вирішив скористатися чужим горем. Квартири, які досі здавали по 150 доларів почали пропонувати за 300 доларів! Тішить, що такі випадки не є дуже масовими», – додав експерт.

РИНОК ПРАЦІ

– Якщо поселяти наразі вдається усіх охочих, то з працевлаштуванням усе не так просто: задовольнити хоч і невеликий попит на серйозні високооплачувані вакансії важко через кризу. Зрештою, таку роботу знайти зараз складно і львів’янам. Тому загалом, кажуть експерти, люди зі Сходу та Криму наразі кардинально не змінюють ситуацію на ринку праці у Львові.

«З початку року в міському центрі зайнятості ми спілкувалися десь з 400 людьми, які приїхали до Львова, а послугами центру скористалась напевно 1/10 з них. Для загального показника ринку праці, коли маємо в місті на обліку 5 100 безробітних, це невеликий відсоток, що не має значного впливу», – директор Львівського міського центру зайнятості Олег Рісний.

Працевлаштовуються приїжджі на різні професії: секретар, продавець, сеціаліст державної служби, психолог, дизайнер, прибиральниця, швачка та багато інших.

«Складніше з тими, хто вдома виконував високофахові функції, і хотів би роботу з відповідною оплатою тут. Але з такими вакансіями в місті складно і для львів’ян. Дехто, наприклад, отримує виплати та не шукає інтенсивно роботи. Зрештою, є люди, які дуже сподіваються повернутися додому та ті, які ще не визначились, чи хочуть тут шукати роботу. Тому я б не ставив штампів і не узагальнював», – додав Олег Рісний.

Наразі у Львові статус безробітних отримали 34 кримчан, 9 донеччан та один луганчанин.

Призначено матеріальну допомогу по безробіттю 31 кримчанину, 8 мешканцям Донеччини, одному – з Луганщини.

Працевлаштовано 12 людей з Криму, двох з Донецька та одного луганчанина. Частина приїжджих також проходить навчання за кошти фонду центру зайнятості.

БІЗНЕС

business2

-Попри те, що економіка в умовах військових дій на Сході не може нормально працювати, масового переселення підприємців з цих регіонів до Львова, визнаного, до речі, найбільш сприятливим містом в Україні для ведення бізнесу, наразі не спостерігається. Це ж стосується і Криму. Якщо розглянути галузі, які мають особливий пріоритет у розвитку, наприклад туризм, то цей сегмент у Львові не поповнюється за рахунок переселенців. Наразі кримчани відкрили в місті один ресторанчик. «Не можемо говорити про перехід туристичного бізнесу до нас, оскільки є різна специфіка роботи. Знаю тільки, що багато людей намагаються підтримати кримчан – ходять у цей ресторанчик чи приходили на акцію ресторатора Вардкеса Арзуманяна (коли у Львові готували кримські страви, а кошти, отримані від їх продажу скерували кримчанам, – ред.)», –  президент Львівського туристичного альянсу Олег Засадний.

Кардинально інша ситуація в іншому кластері, який активно розвивають у Львові – в ІТ-сфері. З початку року до Львова «переселились» або ж в процесі переїзду 10 ІТ-офісів переважно зі Сходу України.

«Вони – різні за розміром: від 5 до 300 працівників (у деяких компаній в планах до кінця року). Загалом компанії в ІТ-галузі міста між собою конкурують саме кількістю людського капіталу. Якщо оцінювати приріст ІТшників у Львові з числа тих, хто прибув зі Сходу та Криму, то це буде близько 1 000 осіб. Це як компанії, так і окремі люди, які працюють зі Львова віддалено чи влаштовуються в уже існуючі тут компанії», –  виконавчий директор Львівського ІТ-кластера Степан Веселовський.

Від цього явища економіка міста однозначно виграє, вважає Степан Веселовський, адже це ріст платежів у бюджет та загалом розвиток ІТ-галузі міста. Хоча назвати конкретні цифри приросту зараз складно – ІТшники поки не провели детального аналізу.

Щодо підприємств та компаній інших галузей, вони наразі не сильно поспішають переїжджати у Львів.

«Два виробничі підприємства обговорюють можливість перенесення виробництва до Львова чи області. Масової міграції бізнесу зі Сходу чи Криму до Львова ми у Комітеті підприємців Львівщини не спостерігаємо», – голова КПЛ Роман Зафійовський.

Щоправда у Львові таки шукають роботу окремі представники бізнесу, додав Роман Зафійовський: «Є багато звернень від топ-менеджменту великих компаній з хорошим досвідом роботи. Здебільшого, у сфері логістики та продаж. Це – ті люди, які вже переїхали до Львова, і ті, які планують переїзд. Але в сьогоднішній економічній ситуації ми з таким сегментом і у себе на місці тут не можемо дати ради… Думаю, наразі цей процес перенесення бізнесу не такий масовий, адже люди на Сході  все ще сподіваються на швидке завершення конфлікту…».