Андрій Янів: «Німецький досвід для розвитку української профтехосвіти – неоціненний, бо враховує сучасні потреби ринку»

Галузь:

Про можливості, які дає обмін досвідом з іноземними колегами для розвитку дуальної професійно-технічної освіти в Україні та про потреби українських училищ говоритимемо з координатором з українського боку німецько-українського проєкту «Партнерство у сфері професійно-технічної освіти в Україні» Андрієм ЯНІВИМ.

 

Пане Андрію, проєкт, який координуєте… чия ініціатива?

Німецько-український проєкт «Партнерство у сфері професійно-технічної освіти в Україні», що охоплює своєю діяльністю три західноукраїнські області (Львівську, Волинську та Івано-Франківську), реалізується Освітнім центром баварської економіки (bbw) gGmbH. Ця ініціатива здійснюється за підтримки німецького Федерального міністерства економічної співпраці та розвитку BMZ та з управлінською участю організації «sequa», яка відповідальна за координацію програми «Освітньо-професійні партнерства» (BBP). Проєкт розпочався у вересні 2020 року та триватиме до серпня 2023 року.

Це – новий проєкт. Хоча досвід в Україні у цій ділянці роботи bbw уже має, коли реалізовував схожі ініціативи раніше. І не лише в Україні. На сьогодні Група bbw, що заснована у 1969 році великими баварськими об’єднаннями роботодавців, об’єднує 17 навчальних та консультаційних центрів та здійснює свою освітню-кваліфікаційну діяльність як у самій Німеччині, так і в міжнародних проектах розвитку більш як 30 країн світу.

 

Що Ви б окреслили як «успіх проєкту»?

Я б говорив спочатку про мету – це збільшення шансів на працевлаштування в Україні для випускників професійно-технічних навчальних закладів трьох вищезгаданих областей через покращення освітньо-професійної підготовки, що тісніше спрямована на кваліфікаційні потребами місцевих підприємств. А відтак стратегічна діяльність проєкту полягає у зменшенні структурних причин вимушеної трудової міграції з України. Проєкт покликаний допомогти у запровадженні елементів дуальної освіти в українських навчальних професійних закладах. То ж успіхом буде і передача німецького досвіду, і пряма допомога українським навчальним закладам, задіяним у цій ініціативі, і підвищення кваліфікації викладачів, і нетворкінг, налагодження контактів з новими підприємствами. Перелік можна продовжувати. Якщо коротко – то все, що стане в пригоді для розвитку конкретних закладів професійно-технічної освіти; а таких у проєкті є шість.

Важливо також, що німецькі партнери діляться досвідом не лише щодо самої дуальної освіти, а роблять акцент на сучасні виклики: цифровізацію, віртуальну реальність, онлайн-підготовку (де це можливо), менеджмент навчального закладу та інше. І не лише акцентують, а й показують, як це зробити на практиці.

 

Як здійснювався пошук та відбір училищ?

Він відбувався у тісній співпраці з обласними департаментами освіти. Фактично частина училищ “залишилися” з минулого проєкту, ми вже працювали з ними раніше у 2019 році. Знаємо їх потреби і можливості. Це навчальні заклади з Волині (Луцьк, Володимир-Волинський) та Львівщини (Львів, Новий Розділ, Добротвір). А ще ми географічно розширили свою присутність – додалося Вище професійне училище №21 м. Івано-Франківська. Ще одним важливим фактором відбору була підготовка фахівців за металообробним та електротехнічним спрямуванням – саме у тих напрямках, які є провідними у проєкті. Головне – маємо надійних партнерів. Однодумців.

 

Як задіяно підприємства?

Вони є повноправними учасниками проєкту і партнерами навчальних закладів. Без них було б неможливо впроваджувати елементи дуальної освіти. Учасниками проєкту стали як великі компанії – СП ТОВ “Модерн-Експо” (Луцьк), ТзОВ «ODW-Elektrik» (Новий Розділ), ДМЗ «Карпати» (Новий Розділ), так і представники малого та середнього бізнесу – офіційні дилери Audi (ТзОВ “НІКО Захід Преміум”, Львів) та Porsche (ТзОВ “Лемберг Авто”, Львів), ТзОВ СП “Дана Метал Україна” (Івано-Франківськ), ТзОВ “Енергомонтажвентиляція” (Кам’янка-Бузька), ПрАТ НВК „Мікроклімат” (Володимир-Волинський), ТзОВ “Дейтор” (Львів) та ФОП Славінський (Лопатин). Підприємства – різні за розмірами та потужностями, однак усіх їх об’єднує активна бізнес-позиція з розумінням важливості тісного соціального партнерства з закладами професійної (професійно-технічної) освіти.

Відповідно до проєктного спрямування, профілю підприємств та потреб ринку праці були затверджені наступні професії: Електрогазозварник, Електрозварник ручного зварювання, Зварник, Слюсар з ремонту колісних транспортних засобів, Слюсар-електрик з ремонту електроустаткування (на автомобільному транспорті), Електромонтер з ремонту та обслуговування електроустаткування.

В рамках проєктної співпраці підприємства-партнери не лише активно беруть участь у впровадженні елементів дуальної освіти (де, серед іншого, навчальні програми та плани адаптовуються до їх потреб), а, що не менш важливо, дієво підтримують навчальні заклади як і через забезпечення матеріалами, так і передачею якісного практичного досвіду та специфічних технічних знань зі сфери свого виробництва. В свою чергу проєкт сприяє підвищенню рівня обізнаності працівників компаній у таких питаннях як дидактика, комунікація, якість навчальних процесів у профтехосвіті, конфліктний менеджмент, а також працює над розвитком інституту наставництва. Відтак така форма співпраці відображає потужне партнерство не лише у часових рамках проєкту, а націлена на продовження самостійної тісної кооперації між підприємствами та училищами у майбутньому.

 

Що вже вдалося зробити у 2021 році?

Відразу скажу, що даний проєкт є м’яким, спрямованим передовсім на освітній компонент та передачу німецького досвіду, ноу-хау. Він не є настільки об’ємним як, скажімо, інфраструктурні. Проте ми використовуємо усі можливості й для того, аби підтримати навчальні заклади. Так, цього року проєкт закупив комп’ютери та офісну техніку: обладнано комп’ютерні класи, придбано принтери, сканери, мультимедійні засоби для навчання. На черзі – покращення матеріально-технічної бази майстерень училищ. Списки обладнання та матеріалів, що використовуються для освоєння проєктних професій, формуються за запитами навчальних закладів; ці пропозиції аналізуються німецькими експертами, після чого, враховуючи можливості проєкту, будуть проводитись закупівлі.

У навчальних закладах і на підприємствах-партнерах працюють координатори проєкту.  До початку навчального року 2021/2022 велася активна підготовка до освітнього процесу: проведення аналізу потреб регіонального ринку праці, вибір професій, опрацювання навчальних планів з урахуванням запитів підприємств. Звісно, свої корективи вносить пандемія, але намагаємось діяти згідно попередньо напрацьованого з партнерами проєкту плану. Так, від осені 2020 року ми провели більше 40-ка заходів. Більшість семінарів, міжнародна конференція „Цифрові рішення в освіті: кращі практики & майбутні тренди“ (спільний захід з Німецько-Українською промислово-торговельною палатою (AHK Ukraine)) проходили в онлайн-форматі. Але також нам вже вдалося провести декілька навчань для викладачів з безпосереднім виїздом експертів проєкту на місця, в училища, аби уникнути одночасного перебування партнерів на одній локації з огляду на санітарно-епідеміологічні обмеження. Взагалі пряма дія проєкту не спрямована безпосередньо на учнів: ми працюємо з керівництвом партнерів-учасників, викладачами, майстрами виробничого навчання, наставниками на підприємствах, які потім поширюють здобуті навички у своїх роботі. Заплановано цілий ряд технічних тренінгів для майстрів/наставників, в тому числі 1-2 однотижневих тренінги у Німеччині – на жаль, через карантинні обставини наразі нам не вдалося цього зреалізувати.

Важливим елементом була потужна допомога у проведенні цьогорічних вступних кампаній навчальних закладів, що також допомогло сформувати та розпочати навчання 7 проєктних класів. Так, в рамках PR-підтримки було проведено ряд тематичних семінарів, надруковано багато рекламної продукції (флаєри, плакати, ролапи, стікери), виготовлені виставкові палатки, рюкзаки, кепки, робочу форму для проєктних класів. У червні-липні протягом двох тижнів транслювалась реклама на 12-ти FM-радіостанціях західного регіону України. З цією метою для кожного училища були підготовлені аудіоролики, де важливий акцент робився саме на співпраці з підприємствами-партнерами. Окрім цього, ми спробували опрацювати кожне училище як бренд: оновили логотипи, створили брендбуки, підготували концепції з брендингу.

 

Наскільки успішною є співпраця з обласними управліннями освіти?

Маємо тісну, і, хочу підкреслити, успішну співпрацю з регіональними департаментами освіти. Також контактуємо з регіональними навчально-методичними центрами, які є у кожній області.

Рівно ж ведемо мову і про те, щоб навчальні заклади, з якими була співпраця раніше (впродовж 2016-2019 років), стали своєрідними менторами для училищ, з якими працюємо зараз. З цією метою заплановано конференцію, де можна буде обмінятись досвідом. Акцент: робота з викладачами.

Також плануємо розвивати центри кар’єри (повинен бути в структурі кожного училища) – місце діалогу та фахової допомоги для учнів, абітурієнтів та випускників. Для працівників центрів проводяться семінари з визначення компетенцій у молоді, схильності до конкретних напрямків роботи, їх зацікавлень. Центри також будуть допомагати і з пошуком роботи. Свої пропозиції щодо організації роботи таких центрів нададуть експерти проєкту.

Головне – спільними зусиллями долучаємося до творення нового привабливого іміджу професійної (професійно-технічної) освіти України.

 

Дякую,

Тарас Дзюбанський