Деякі аспекти щодо навчання з охорони праці

Галузь:

Навчання та постійне підвищення кваліфікації є життєво важливими складовими успішної та ефективної програми з безпеки праці, без яких будь-які заходи щодо запобігання нещасних випадків і професійних захворювань на виробництві втрачають сенс.

Навчальні плани закладів освіти всіх рівнів, незалежно від їх галузевого спрямування, повинні передбачати вивчення питань охорони праці не зважаючи на напрям підготовки майбутніх спеціалістів. Обсяги навчання з питань охорони праці для спеціальностей гуманітарного спрямування не повинні бути меншими за обсяги для технічних спеціальностей.

 

Аналізуючи сучасний стан освіти з охорони праці можна зауважити про певне послаблення у викладанні курсу для «гуманітарних» спеціальностей по відношенню до «технічних». Сумніви щодо необхідності поглибленого навчання з охорони праці майбутніх офісних працівників можна почути і в освітніх кулуарах, тобто у викладацькому середовищі та серед громадськості. Дійсно, робота майбутніх службовців – працівників апарату управління, менеджерів, економістів, інженерно-технічних працівників, комп’ютерщиків відбуватиметься біля комп’ютера, у комфортних офісних приміщеннях, тому про якісь небезпеки не варто і думати. Яка там охорона праці? Де знайдеш більш комфортні та безпечні умови, ніж в офісах?  Це ж не будівельники, енергетики і не хіміки!

Все більше і більше теперішня молодь прагне знайти застосування своїх можливостей не в аграрному секторі або виробництві, а в офісі, ставши «білими комірцями». Плануючи вступити до вищих навчальних закладів, абітурієнт придивляється, в основному, до тих спеціальностей, які передбачають роботу в офісі. Останнім часом робота в офісі набула статусу особливого престижу і  ваги в суспільстві. Адже офіс це – зручне м’яке крісло, кондиційоване повітря (влітку не гаряче, взимку не холодно). Але, тут варто зробити відступ і розглянути цей офісний затишок і комфорт зсередини, тобто направити свій пильний погляд на захворювання, які можуть спіткати працівника у такому «райському місці».

Насправді, в офісах ризик отримати травму суттєво менший ніж, наприклад, на будівництві, у шахті або на металургійному комбінаті. А як бути з професійними захворюваннями? Що з цього приводу каже світова статистика?

З 11 по 15 вересня 2011 року в Стамбулі (Туреччина) відбувся XIX Всесвітній конгрес з охорони праці, організований спільно Міжнародною організацією праці (МОП) та Міжнародною організацією соціального забезпечення (МАСО).

Цей найбільший світовий форум експертів з охорони праці обговорив доповідь МОП «Глобальні тенденції та виклики в галузі охорони праці» [1]. Автори доповіді вказують, що в період з 2003 по 2008 рік загальна кількість смертельних нещасних випадків і хвороб, пов’язаних із трудовою діяльністю, зросла. При цьому згідно з даними доповіді, в зазначений період, при загальному скороченні числа смертельних нещасних випадків з 358 тис. до 321 тис., кількість смертельних захворювань збільшилася з 1,95 млн. до 2,02 млн. Це означає, що щорічно від пов’язаних із трудовою діяльністю нещасних випадків і захворювань гине 2,34 млн. людей і лише 321 тис. – внаслідок нещасного випадку. Причина решти 2,02 млн. смертельних випадків – різні види професійних захворювань. Тобто, щодня відбуваються 6300 смертельних випадків, пов’язаних із трудовою діяльністю, з яких 5500 стаються внаслідок професійних захворювань!

Насправді наведені в доповіді цифри – це лише верхівка айсберга. У своїй заяві у зв’язку з Всесвітнім днем охорони праці Генеральний директор МОП Хуан Сомавія підкреслив: «Трагічні події, такі як аварія на японській атомній станції у Фукусімі, що відбулася в цьому році і торішній вибух на шахті «Пайк-Рівер» у Новій Зеландії, виходять на перші шпальти всіх видань. При цьому дуже багато травм, хвороб і смертельних випадків на виробництві залишаються непоміченими». От у чому корінь зла! «Нещасні випадки розтягнуті в часі» – професійні захворювання не мають такого резонансного відлуння у мас-медіа і не привертають загальної уваги як виробничі нещасні випадки, особливо групові, і тому залишаються непоміченими, хоча від них і гине щороку в шість разів більше людей. На відміну від нещасних випадків, проблема професійних захворювань набагато гостріша, оскільки вони, як і будь-які інші захворювання, що не відносяться до професійних, здатні довгий час перебувати в латентному періоді, а після – найчастіше стають невиліковними.

Характер професійних захворювань швидко змінюється: науково-технічний прогрес і соціальні зміни в поєднанні з глобальними економічними умовами посилюють існуючі загрози для здоров’я і породжують нові. Добре знайомі професійні захворювання, такі як пневмоконіоз, залишаються настільки ж поширеними, але при цьому спостерігається зростання кількості нових захворювань, таких як психічні розлади і пошкодження опорно-рухового апарату, хвороби спричинені незадовільними ергономічними умовами, впливом електромагнітного випромінювання, до яких відсутні належні заходи профілактики, захисту і контролю.

Пошкодження опорно-рухового апарату – найпоширеніший вид пов’язаних із трудовою діяльністю розладів здоров’я в 27 країнах-членах ЄС. У 2005 році ці ушкодження, включаючи кистьовий тунельний синдром, склали 59% всіх захворювань, що відображаються  європейською статистикою професійних захворювань (European Occupational Diseases Statistics). Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) в 2009 році повідомила, що на частку пошкоджень опорно-рухового апарату припадає понад 10% всіх втрат часу непрацездатності. У Південній Кореї кількість випадків пошкоджень опорно-рухового апарату різко зросло з 1634 у 2001 році до 5502 в 2010 році. У Великий Британії в 2011–2012 рр. ці ушкодження склали приблизно 40% всіх випадків, пов’язаних із трудовою діяльністю, захворювань.

Все більше занепокоєння викликає і таке явище, як пов’язані з трудовою діяльністю стреси та їх наслідки для здоров’я.

Які ж професії так стрімко «псують» світову статистику з охорони праці ? Так, це саме «білі комірці» – працівники офісів, яких на сьогодні в Україні, втім, і у всіх розвинених країнах, практично 50% всіх працюючих чоловіків і жінок.

Виявляється, робота в офісі може бути не менш небезпечною для здоров’я, ніж важка праця на шкідливому виробництві. Нешкідливі спочатку симптоми з часом перетворюються на серйозні проблеми зі здоров’ям.

Головний і найбільший ворог здоров’ю – малорухливий спосіб життя, а також сучасна офісна робота, максимально так пристосована, щоб рухатися якомога менше.

На відміну від наших пращурів, змушених постійно фізично працювати, крутитися «як білка в колесі», щоб добути собі їжу, сучасні офісні працівники теж змушені крутитися. Але! Роблять вони все це, в основному, сидячи, навантажуючи і перевантажуючи власний мозок нескінченними потоками інформації. А от саме так всі м’язи від подібної діяльності не отримують навіть половини необхідного їм навантаження.

Наші пращури були зайняті постійною фізичною активністю, а ми – розумовою. Ось у цьому питанні технічний прогрес, покликаний розвантажити нас фізично для більш продуктивної розумової та інтелектуальної діяльності – надав нам «ведмежу» послугу, створивши передумови для розвитку офісних хвороб.

Для повноцінного функціонування людського організму, йому потрібний постійний рух, а інакше – застій. А будь-який застій в організмі, як відомо, не дуже корисна річ. Ми зайняли комфортабельні офіси, а ось наші м’язи і організм в цілому  цей комфорт навряд чи оцінили і дуже йому зраділи. Щоб м’язи були в тонусі, а людина в хорошому настрої, необхідно ці самі м’язи постійно тренувати і давати їм навантаження.

Будь-яке тривале сидіння перед монітором комп’ютера – це навантаження на хребет. А біда багатьох офісних працівників в тому, що вони ще й сидять неправильно. Звідси викривлення хребта, остеохондрози, сколіози, зміщення хребців, грижі, радикуліти … Від монотонного сидіння починаються геморой, варикозне розширення вен, головні болі та багато чого ще малоприємного. Всі загрози здоров’ю в офісі важко навіть перелічити.

Прихована епідемія професійних захворювань триває. Поширеність цих захворювань у світі вже досягла фактично масштабів епідемії. У зв’язку з цим заходи до Дня охорони праці (28 квітня) у 2013 році проводилися під гаслом боротьби з профзахворюваннями. Національний координатор МОП в Україні Сергій Савчук із цього приводу казав: «Нинішній день охорони праці, який відзначається за ініціативою Міжнародної організації праці 28 квітня, буде присвячений професійним захворюванням. Адже, за статистикою МОП, 86% смертельних випадків пов’язані не з травмами на виробництві, а саме з професійними захворюваннями. І масштаби цих хвороб дають підстави говорити, що нині триває прихована епідемія професійних захворювань». Окрім того, додав він, «поряд із традиційними хворобами з’являється чимало нових, про які ми дуже мало знаємо». За словами директора Інституту медицини праці НАМН України Юрія Кундимева, цифри, якими оперує нині статистика, не відображають справжніх масштабів поширеності профзахворювань в Україні. «Це тільки айсберг – надводна частина, яку ми бачимо. Тому всі зусилля лікарів, роботодавців і фондів повинні бути зосереджені на тому, щоб ми знали дійсну картину, справжній рівень професійних захворювань. На жаль, цього поки що немає», – констатував він.

Що ж робити?

Для того щоб ліквідувати «невидимість» професійних захворювань Міжнародна організація праці пропонує об’єднати зусилля на міжнародному та національному рівні. Для профілактики професійних захворювань потрібне постійне вдосконалення національних систем охорони праці.

Для успішної реалізації національної політики і програм, спрямованих на посилення профілактики професійних захворювань, вирішальне значення має добре налагоджена національна система охорони праці, яка повинна включати в себе крім іншого і наступний захід  з організації  інформування та підготовки з питань охорони праці на сучасному рівні та повинно бути невід’ємною складовою системи навчання та підвищення кваліфікації фахівців.

Підготували Кіт Юрій, Комаров Веніамін, Корж Галина