Назар ПОДОЛЬЧАК: Українським винахідникам часто не вистачає підприємницьких навиків

Галузь:

Про нові можливості працювати над власними проектами, про платформу, де знаходять один одного винахідники та інвестори, а ще – про управління одним з трьох найбільших стартап-майданчиків розмовляємо із керівником Tech StartUp School – Назаром Подольчаком.

 

Пане Назаре, керуєте новим для Львова інноваційним проектом, маєте певні плани. На Ваш погляд, де можуть бути точки співпраці між Центром та Львівською ТПП, з бізнесом?

Плани звісно є, і неабиякі. Якщо говорити про співпрацю з Вашою організацією, з бізнесом в цілому, то, скажімо, шляхи перетину є при створенні МВА-програми: ми могли б залучати львівських бізнесменів – членів Львівської ТПП.

Другий момент, важлива підтримка ідей, які можуть знадобитись бізнесу. Сьогодні за кордоном є гроші, але немає ідей. У нас – з точністю до навпаки: є ідеї, нехай вони інколи в такому «зародковому» стані, що не можуть «дійти» до створення прототипів, бо бракує інвесторів. Ось сьогодні, ми створюємо декілька прототипів продуктів, і процес – є складним, бо є проблема з фахівцями, які вміють робити це швидко і якісно. І потрібні, насамперед, – механічні прототипи, обладнання. Як виявилось, в Україні це – космічна проблема, часто потрібно вести матеріал в Польщу, обробляти його, повертатися в Україну. Такі ж проблеми з біотехнологічними стартапами. Відсутнє обладнання з біотестування: пробірки з речовинами потрібно возити до Польщі, Німеччини чи Великобританії.

Маємо розум, але не маємо на чому працювати?

Немає на чому працювати, і бракує ще, я сказав, тієї культури – показати, що саме на цьому можна досить швидко і досить непогано заробляти. Тобто не обов’язково йти працювати в якусь аутсортсингову фірму і добиватися там кар’єрного зростання. Добитися успіху можна, коли маєш ідею, об’єднуєш навколо себе однодумців і  сам створюєш хороший бізнес.

 

На Львівщині є підприємства, які хоча б частково розвивають ці якості у молоді чи серед персоналу? Чи мають для цього обладнання, зал, засоби, людей?

Якщо взяти ІТ-фірми, то всі аутсортсингові компанії намагаються перейти в площину продуктових компаній; перейти у нішу продукту. Це потребує певних інвестицій, але це – набагато перспективніше і маржинальніше з точки зору прибутку.

«Механічні» ж компанії, і машинобудування не виняток, – сьогодні послуговуються аутсортсингом. На «Електроні» робляться спроби введення інновацій, ми з ними працюємо за декількома програмами, але виникає проблема з обладнанням. Також частина працівників не готові впроваджувати ці інновації. Вони проти змін та хочуть працювати по-старому.

Якщо говорити про інновації фірм, то я б виокремив «Кормотех». Вони є явним лідером.

 

Ваші поради для представників компаній, які не знають з чого почати роботу в цьому напрямку?

Перше, слід усвідомлювати, що це – складний процес. Слід визначити лідерів, які готові брати на себе відповідальність, сформувати команди. Друге – потрібно залишати період людям, щоб вони мали час на творення нових ідей та проектів (від 10% до 50% робочого часу). Компанія повинна собі це дозволити. Ну і третій момент: необхідно залишати в бюджеті, який формується на наступний рік, певний фонд розвитку.

 

З чого все почалося, коли почали створювати Tech StartUp School? Яка основна місія?

Основна місія осередку – розвиток та підтримка  інноваторів та науковців, потік інновацій. Хочемо показати студентам, викладачам, науковцям, зрештою – молоді, широкій спільноті, що зараз модно і необхідно, і, зрештою,  вигідно творити інновації. Через такі інструменти як нетворкінг, коворкінг, проведення різних челенджів і т.д.

Почалося все з ідеї, що варто зробити школу стартапів і з цією ідею ми прийшли до ректора Національного університету «Львівська Політехніка», запропонували. Він підтримав і ми починали працювати у маленькій кімнатці в головному корпусі, але через 2-3 місяці було прийнято рішення почати реконструкцію цього будинку на вул. Колесси, 2.

 

Для кого працює Tech StartUp School?

Основною аудиторією є, звісно ж, студенти. Ми намагаємося привити їх навики підприємництва, інноваційності і винахідництва.

Друга група – науковці. Хочемо показати, що наука може приносити кошти, якщо є можливість комерціалізувати і трансформувати наукові досягнення. І третій сегмент – споживачі та інвестори. Вони можуть прийти до нас і спробувати ті новинки, які уже є в наявності, а в нас їх – достатньо. Співпрацюємо з інвесторами, які шукають, куди вкласти гроші. І таких, як виявилося, є багато.

 

У що готові інвестувати сьогодні?

Найбільш ефективною є сфера ІТ. Це процес, який себе дуже швидко окуповує, не потребує значних капіталовкладень, за винятком галузі, де робляться продукти віртуальної або ж доданої реальності, де повинні бути потужні відеокарти, які, в свою чергу, – достатньо дорогі.

Другий сегмент – біотехнологічні стартапи.

І третій, який є притаманним для Львівської Політехніки, – механічні стартапи.

Які плани на майбутнє?

Ми побачили, що нашим айтішникам і винахідникам не вистарчає підприємницьких навиків, особливо, коли вони переходять від стадії маленького компанії до середньої, з середньої до великої, тому зараз починаємо формувати програми МВА та короткострокові корпоративні курси.

Також хочемо запустити низку акселераційних програм спільно з різними компаніями, щоб вони нас підтримали у цьому прагненні змінювати та удосконалювати роботу в окремих галузях і щоб люди приходили і вже знали чітко, де і що потрібно виконати, і де мають надійти інвестиції, де їх шукати. Як зробити найпростіший прототип, бо з цим виникає найбільше проблем.

Робимо і краудфайдинговий майданчик Startera, де буде три типи проектів. Перший тип це – отримання коштів під комерційні стартами, другий – соціальні стартами, де буде оплата 0% за надані послуги. Це наша соціальна відповідальність, і третій – так звані аутстафингові проекти, тобто ті, які потребують людей з відповідними навичками для того, щоб реалізувати цей стартап.

 

На які заходи Ви готові запросити бізнес у 2019 році?

Маємо величезний проект з British Counсil, суть якого – залучити 500 підприємців, науковців, студентів віком до 35 років, тобто молодих людей, які володіють англійською мовою хоч б на рівні В1 з усієї країни, для навчання підприємництву та розвитку стратапів. Якщо вони не знають мови, то ми надамо можливість вивчити її.

Пізніше учасників проекту навчаємо, закріплюємо менторів. У кінці відбору представників 10 найкращих проектів плануємо відправити до Великобританії. Проект розраховано на 5 років.

Крім того, 23-25 травня 2019 року спільно з містом проводимо конференцію «Інноваційна весна». Це буде захід для науковців, а також виставка, мотивуючі історії від людей, які добилися успіху, презентація проектів.

 

Молодь самостійно приходить до вас зі своїми ідеями?

Так, приходять з різними ідеями. Приходять на конкурси, приходять із вимогою «мені потрібне фінансування».

Рідше приходять із проханням, що потрібне навчання. Частіше говорять: «я  бачив у вас львівських підприємців – Андрія Худо чи Тараса Кицмея, дайте мені телефон до них, я хочу з ним познайомитися, і хочу запропонувати їм геніальну ідею». Буває і таке.

Що побажаєте українським підприємцям, студентам, колективу у Новому році?

Перш за все – бути  здоровими, а ще – брати ініціативу в свої руки, бути інноваційними, намагатися кожен на своєму місці змінювати країну та творити інновації.

 

Дякую,

Юрій Булик