Нова індустріалізація. Про результати роботи конференції

Галузь:

Резолюція конференції

«НОВА ІНДУСТРІАЛІЗАЦІЯ: ВИКЛИКИ, МОЖЛИВОСТІ

ТА ПЕРСПЕКТИВИ ДЛЯ УКРАЇНИ»

15 грудня 2017 р.

м. Київ, ТПП України

 

 

15 грудня п.р. в Торгово-промисловій палаті України проведена конференція «Нова індустріалізація: виклики, можливості та перспективи для України», основною метою якої було обговорення стану та пошук шляхів розвитку реального сектору економіки країни, зокрема нової індустріалізації України.

У роботі конференції взяли участь представники підприємств, бізнесу, законодавчої та виконавчої влади, наукових кіл, міжнародних організацій, державних та комерційних банків, а також міжнародні й українські експерти, що прагнуть індустріального розвитку країни.

У рамках конференції були проведені такі тематичні дискусії:

  •          частина І «Нова індустріалізація як модель економічного розвитку України. Чому вона необхідна і як її здійснити»;
  •          частина ІІ «Інструменти та ресурси для забезпечення нової індустріалізації в Україні»;
  •          частина ІІІ «Місце України на глобальному ринку. Значення експорту у підтримці нової індустріалізації України».

Обговоривши поточну економічну ситуацію, стан вітчизняної промисловості, а також наявну державну політику в галузі стимулювання виробництва продукції з високою часткою доданої вартості, учасники конференції зазначають наступне:

На сьогоднішній день в Україні продовжується процес деіндустріалізації. Так, частка переробної промисловості в структурі ВВП знизилась з 17,4% у 2008 р. до 12% у 2016 р., частка зерна і руди в товарному експорті збільшилась з 11,9% у 2010р. до 25,6% у 2015р., кількість трудових мігрантів з України зросла з 3,4 млн. осіб. у 2013р. до 4,6 – у 2016р.

Україна зменшила до критичних розмірів частку високотехнологічних виробництв, фактично скоротивши до нуля попит на власні науково-дослідні та прикладні розробки трансферу технологій. Фінансовий ресурс який пропонує національна банківська система залишається дуже дорогим (так, у листопаді 2017 р. ставка гривневих кредитів для бізнесу підвищилась з 14,2% до 15,3%).

Низький рівень конкурентоспроможності вітчизняної продукції в поєднанні з послабленням державного управління промисловим сектором погіршують стратегічні перспективи розвитку країни. Стан значно погіршився після дестабілізації ситуації на сході України через втрату частини індустріально розвинених регіонів.

Між тим, Україна зберігає економічні передумови для відродження промислового виробництва та отримання вигідних позицій у світовому розподілі праці як промислово-аграрна країна.

Для цього потрібне здійснення нової індустріалізації, суттю якої є перехід до відкритої, диверсифікованої, високотехнологічної індустріальної структури, здатної генерувати високооплачувані робочі місця в державі.. Основним економічним сектором здатним забезпечити нову індустріалізацію може бути лише переробна промисловість.

Все це вимагає окремої економічної політики  індустріального розвитку. Існуючий на сьогодні набір окремих стратегій, зокрема, підготовлених зовнішніми експертами, є нескоординованим і необ’єднаним  одним планом. Тому конференція має на меті зробити свій внесок у формування такої національної економічної політики, завдяки обговоренню в широкому експертному середовищі ключових проблем, викликів, можливостей та перспектив нової індустріалізації в Україні.

За результатами обговорення учасники Конференції пропонують наступні напрямки та рішення економічної політики:

  • Стимулювання капітальних інвестицій у створення нових виробництв, зокрема, через комплекс заходів із зниження вартості первинних інвестицій. До таких заходів відносяться: забезпечення інвесторів базовою інфраструктурою (енергетичною та транспортною), збудованою коштом державних корпорацій, державного і місцевого бюджетів, енергопостачальних компаній (обленерго), виділення грантів інвесторам на підготовку спеціалістів для конкретних виробництв, звільнення від сплати ввізного мита та ПДВ технологічного обладнання.
  • Покращення фінансового становища інвесторів, сприяння накопиченню капіталів компаніями, зокрема, через введення податку на виведений капітал замість податку на прибуток, проведення загальної політики здешевлення вартості грошей в Україні.
  • Впровадження в країні індикативних прогнозних планів соціально-економічного розвитку, що дозволить скоординувати поведінку економічних агентів: корпорацій і домогосподарств, місцевих органів влади.
  • Визначення за участю бізнесу та експертного середовища галузей і товарів, що мають високий попит на ринках і конкурентні переваги організації виробництва в Україні. Створення спеціальних інститутів розвитку, наприклад, банку розвитку з метою фінансового стимулювання відкриття таких виробництв в Україні.
  • Проведення аудиту наявних науково-технічних розробок в Україні з метою виявлення тих напрямків, де Україна може бути у числі світових лідерів та підтримка розвитку цих напрямів коштом державного бюджету в частині фінансування НДДКР та підготовки відповідних спеціалістів.
  • Визначити стратегічні напрями розвитку деревообробної промисловості України з метою створення вітчизняної продукції з великою доданою вартістю в умовах інтеграції до європейського ринку, відзначити розробку ДУ «Інститут економіки та прогнозування» НАН України державної підпрограми розвитку деревообробної галузі України, в тому числі будівництва сучасних інноваційних деревообробних комбінатів з виробництва панелей з поперечно-клеєної деревини (CLT), фібролітових плит (WWCB), інших енергозберігаючих матеріалів для будівництва енергоефективних будинків та споруд.
  • Впровадження скоординованої виробничої і освітньої політики. Кадри, що готуються вищими і професійно-технічними закладами повинні отримати пропозицію робочих місці в країні. Тому необхідно запровадити практику формування навчальних програм на основі заявок від бізнесу та визначених пріоритетів міжнародної спеціалізації України.
  • Впровадження заходів державної підтримки розвитку українських інжинірингових компаній, що спеціалізуються на проектуванні суден і яхт, а також стимулювання розвитку малого суднобудування (виробництво катерів, яхт).
  • Здійснення системного аналізу кадрових потреб промисловості та визначення шляхів задоволення дефіциту кадрів, особливо виробничих спеціальностей. Розробка заходів із запобігання подальшого розвитку трудової міграції вітчизняних професійних кадрів в інші країни.
  • З метою підтримки експорту прискорити впровадження інституту експертно-кредитного агентства, розглянувши питання збільшення його статутного фонду. Запровадити практику часткової компенсації витрат малим і середнім підприємствам для участі в міжнародних виставках, семінарах, торгових місіях.
  • Вироблення механізму (порядку) надання державних гарантій під реалізацію пріоритетних (національних) проектів, ініційованих бізнесом та отримання міжнародних кредитів. Забезпечення українських виробників доступом до кредитів за пільговими ставками для модернізації технологічних ліній і придбання нового обладнання.
  • З метою формування підприємницьких настроїв збільшити діловий контент в засобах масової інформації (зараз він мізерно малий до 5%), тиражувати і доносити до суспільства історії успіху, а також значно посилити міжнародну роботу у напрямку формування бренду України як індустріальної держави.
  • Прискорити розробку Стратегії промислового розвитку України із залученням представників бізнесу, науки, політики і громадськості, що визначатиме цілі та пріоритети розвитку, ступінь та інструменти участі держави в стимулюванні національного виробництва та вбудовування в глобальні ланцюжки доданої вартості.

Учасники конференції:

  • схвалюють цю Резолюцію конференції;
  • відзначають роботу, яку виконали ініціатори конференції: Торгово-промислової палати України, ДУ «Інститут економіки та прогнозування НАН України», Китайської Торгової Асоціації, ДП «Укрпромзовнішекспертиза», Київської міської держадміністрації, Комітету по державно-приватному партнерству при ТПП України та партнерів заходу щодо її організації та проведення;
  • підтримують організацію подальшої роботи щодо проведення неоіндустріалізації під гаслом «Сучасна інноваційна промислово-аграрна Україна!»;
  • доручають ТПП України надіслати Резолюцію конференції Кабінетові Міністрів України з пропозиціями оголосити 2018-2022рр. роками індустріального відновлення України та врахувати зазначені вище пропозиції при розробці державних нормативно-правових документів, впровадженні нових механізмів та інструментів підтримки промислового комплексу України.

 

Учасники конференції

(15 грудня 2017 р.)