Другу зустріч учасників пілотної Мережі енергоефективних підприємств Львівщини (МЕП-Львів) 13 лютого 2019 р. приймала відома кавова компанія «Галка».
Керівництво цієї компанії не перший рік приділяє увагу питанням енергоефективності і сподівається за допомогою участі в Мережі виявити додатковий потенціал енергозбереження.
Екскурсія підприємством – це завжди цікаво, а коли вона відбувається в професійному колі з фокусом на певні аспекти виробництва, це ще й дуже пізнавально.
У структурі енергоспоживання підприємства левову частку займає газ, 48% якого використовує паровий котел, 52% – печі обсмаження/сушіння.
Цікаво, що виробництво меленої кави потребує вдвічі менше енергоресурсів.
На підприємстві шукають енергоефективні рішення для використання димогарних газів та жмиху від кави. В цьому Мережа також бачить своє завдання – допомогти знайти такі рішення.
Навчальний компонент Мережі намагається максимально наблизитись до практичних речей, що можуть бути втілені в компаніях учасників. Так, на цій зустрічі інженером консультантом висвітлювалась обрана на попередній зустрічі тема: Системи опалення промислових приміщень.
Ця зустріч була вперше проведена українськими модераторами за стандартами німецької моделі, яка має свої принципи та певні правила. І однією з ключових задач такої Мережі є обмін професійним досвідом. Частина засідання, в якій учасники ділилися своїми заходами з енергозбереження дійсно по рівню зацікавленості показала наскільки це важливо. В результаті такої швидкої вправи сім компаній презентували разом 35 заходів.
Організаційна модель таких Мереж передбачає планування та проведення кожної наступної зустрічі на одному з підприємств-учасників. В МЕП-Львів вже є річний графік з локаціями та темами засідань.
На наступному, третьому, засіданні Мережі учасників очікує доволі нелегка, але мотивуюча задача – постановка спільних енергоефективних цілей. Фундаментом цього будуть результати енергоаудитів, які зараз проводяться на підприємствах також за рахунок німецького проекту*, як і вся діяльність пілотної Мережі.
Ще однією особливістю моделі такої Мережі, про яку компаніям розповів один з керівників німецької навчальної мережі енергоефективності, є використання онлайн платформи leenize. Ця платформа дозволяє виконувати одну з основних задач Мережі – тримати актуальними та постійно оновлювати заходи з енергозбереження учасників, в тому числі, щоб обраховувати економічний ефект.
По досвіду німецьких підприємств доведена ефективність Мереж складає 2,2%, що більше ніж вдвічі перевищує звичайний рівень енергозбереження в 0,9%. Для українських підприємств цей показник прогнозується на рівні 5%. Попередні результати планується презентувати у публічній презентації наприкінці поточного року.
*Львівська торгово-промислова палата за підтримки проекту “Консультування підприємств щодо енергоефективності”, який виконується GIZ GmbH у співпраці з Міністерством економічного розвитку та торгівлі України за дорученням уряду Німеччини, на прикладі пілотних Мереж енергоефективних підприємств впроваджують в Україні модель підвищення енергоефективності. Проект розраховано на 2018-2020 рр.