Участь у заході взяли представники восьми комітетів Івано-Франківської ТПП – з питань агропромислового комплексу і харчової промисловості, будівництва; промислового розвитку; екології та енергозбереження; освіти та культури; інноваційного розвитку; підприємств готельного і ресторанного бізнесу, туризму; а також комітету «Активні жінки». До обговорення долучилися безпосередні учасники проєкту – Вище професійне училище №21 м. Івано-Франківська з підприємством-партнером «Дена Метал Україна» (дочірня компанія Dana Metal Denmark), а також представники Карпатського національного університету ім. В. Стефаника, бізнес-спільнота.

Присутні заслухали інформацію експертів проєкту про розвиток професійної освіти Німеччини. Так, принцип «вчитись – це працювати, а працювати – це вчитися» вже давно став основою німецької дуальної освіти, яку називають однією з найуспішніших моделей у світі. Її сила – у гармонійному поєднанні теорії та практики: більшу частину часу (70%) учні проводять на підприємствах, а решту – у професійних школах, де здобувають необхідні теоретичні знання. Молодь ще під час навчання отримує заробітну плату, а після завершення курсу переважна більшість випускників одразу працевлаштовується – за статистикою, 96% знаходять роботу, часто в тій ж компанії, де проходили виробниче навчання. Витоки моделі – від середньовічних цехів та ремісничих гільдій до Закону про професійну освіту 1969 року. Сьогодні система дуальної освіти охоплює понад 1,2 мільйона учнів за 325 професіями – від традиційних ремесел до високотехнологічних спеціальностей – і працює на взаємовигоді: молодь отримує професію та впевненість у майбутньому, бізнес – кадри «під себе», держава – стабільний ринок праці та один із  найнижчих рівнів молодіжного безробіття в Європі.

Ключовою ланкою цієї злагодженої системи виступають торгово-промислові палати: у Німеччині їх 79, і саме вони координують якість навчання на підприємствах, атестують наставників, реєструють учнівські договори, організовують іспити та долучаються до розроблення нових стандартів. Палати утримують близько 1000 навчальних центрів, проводять міжпідприємницькі курси, популяризують дуальну освіту через ярмарки вакансій та інформаційні кампанії. Масштаби вражають: лише у 2023 році зареєстровано 688 тисяч учнівських договорів за участі понад 170 тисяч підприємств; щороку працює більш як 27 тисяч екзаменаційних комісій, у яких задіяні майже 182 тисячі практиків – тож майбутніх електриків, кухарів чи механіків оцінюють досвідчені майстри з безпосереднього виробництва.

Після презентації німецького досвіду – з акцентом на ролі торгово-промислових палат як “мосту” між державою, бізнесом та освітою – відбулася жвава дискусія про українські реалії. Її головний висновок: професійно-технічна освіта в Україні все ще недооцінена суспільством та досі, у переважній більшості, сприймається крізь призму негативних стереотипів. Парадоксально, але навіть роботодавці, які гостро відчувають брак кваліфікованих кадрів, рідко радять власним дітям обирати навчання у профтесі. Учасники наголосили на потребі змінювати таке ставлення до робітничих професій, поєднувати професійну та вищу освіту для кар’єрного зросту, адже саме практичний досвід є критично необхідним для, наприклад, інженерів та спеціалістів високої кваліфікації. Ринок праці вимагає фахівців із реальними виробничими навичками, а вища освіта не завжди дає свою віддачу: значна частина випускників так і не знаходить можливості застосувати здобуті знання на практиці.

Присутні на Круглому столі освітяни звернули увагу й на інші актуальні системні проблематики: небажання підлітків іти у 10–11 класи, фінансові обмеження сімей щодо оплати репетиторів, а також часто однобічна орієнтація шкіл на підготовку до ЗНО/НМТ. Відтак бракує ранньої профорієнтації, кар’єрного мислення і поваги до фізичної праці. Окремий блок дискусії стосувався організації практики та працевлаштування неповнолітніх: чинне законодавство не повністю унормовує ці відносини; при цьому деякі бізнес-асоціації вже пропонують місця для навчання на виробництві. Пролунали пропозиції щодо державних стимулів для компаній, які беруть учнів на виробниче навчання.

Підсумовуючи, учасники окреслили бачення партнерства як «трикутника співдії», де ТПП виступає посередником процесу, а компанія-роботодавець вибудовує взаємодію з навчальним закладом як форму рекрутингу. Об’єднані зусилля торгово-промислової палати (комітетів та представників бізнесу) та освітніх закладів можуть стати основою для створення профільних осередків і кластерів, спільного пошуку фінансування – від грантів до інвестицій – і системної співпраці на роки. Тож досвід Німеччини ще раз підтверджує, що взаємодія професійної освіти та системи ТПП – є ефективною моделлю, де перша дає молоді теоретичні знання та практичні навики, а друга гарантує якість і відповідність потребам економіки. Саме таку архітектуру партнерства – з чіткими ролями, відповідальністю і вимірюваними результатами – й намагалися артикулювати у дискусії учасники проведеного Круглого столу.

Матеріал підготував

Юрій Бондар