З початку бойових дій в Україні, підприємці зіткнулися з необхідністю вивезення виробничих потужностей, обладнання продукції та команди з небезпечних регіонів. До травня місяця релокація бізнесів відбувалася переважно спонтанно. Рішення приймалися швидко та не виважено, основною метою було – зберегти та убезпечити людей та майно. Компанії здемонтовували свої виробничі лінії, закривали склади та перевозили активи на Західну Україну.
За словами керівника відділу концептології «Alterra Group» Геннадія Гриненка, на початку війни всі вакантні складські та виробничі приміщення Львова, придатні для роботи, заповнилися. «На цей момент у нас були готові 2-а та 3-я черги складських приміщень Львівського логістичного центру PORT, тому ми розміщали орендарів, яким потрібні були склади».
Зараз підприємці виваженіше підходять до релокації своїх бізнесів та запуску виробництва на нових територіях. Прийшло розуміння, що релокація, в сьогоднішніх умовах, це питання не одного чи двох місяців. «До нас звертаються з детальними технічними завданнями, комплексними питаннями, які стосуються локації складу чи виробництва, кількості персоналу, який там працюватиме, та вимог до приміщення, – говорить Геннадій Гриненко, – Деякі компанії «заходять» на Західну Україну згідно довоєнних планів розвитку, оскільки їхні бізнеси вже вимагали наявності складських приміщень у цьому регіоні. Війна лише пришвидшила цей процес». Тому частина компаній у ЛЦ PORT релоковані, частина – це львівські бізнеси, а частина переїхали планово.
Приміром, інноваційна міжнародна компанія FM logistic має свої приміщення під Києвом в Бориспільському районі але їх клієнти та логістика потребували складу у Львові. З релокованих у ЛЦ PORT зайшла компанія «Мобіжук» – магазини смартфонів, мобільних телефонів, електроніки та побутової техніки. У Західному регіоні компанія має найбільшу кількість торгових точок, тому їй зручно розташувати тут свій розподільчий центр.
«Більшість бізнесів через війну диверсифікувалися, тобто відкрили склади у Львові, але продовжують утримувати складські приміщення в Києві і розподіляють товари на два регіони», – говорить експерт Alterra Group, – «Наприклад, Марафон – магазини та дистрибуція спортивних брендів, відкрили склад у Львові та продовжують мати склад у Києві». Серед інших у PORTу розмістила свої активи компанія APG – ексклюзивний дистриб’ютор ACANA та інших брендів. Ланцюжки поставок оператора змінилися через військові дії в Україні оскільки поставки контейнерів з Канади та Азії не можуть проходити через Одесу, тому надходять через Європу та Туреччину, а згодом фурами в Україну. У перші місяці війни були ризики знищення складу у Києві, APG прийняла рішення сконцентрувати продукцію на Заході України у логістичному центрі PORT й зменшити склад у Києві. Львівський склад для компанії вже став розподільчим центром, куди приїжджають більшість фур і звідси відбувається розподіл продукції по Західному регіону, частина відправляється у Київ.
«До нас постійно надходять запити на збільшення, або відкриття складських чи виробничих приміщень у Львові, – говорить Генадій Гриненко, – наприклад, звернулася компанія виробник продуктів харчування. По-перше, це пов’язано з тим, що до Західного регіону переїхала велика кількість людей та збільшилася кількість населення, відповідно, виріс споживчий попит. По-друге, основні рітейлери типу «Fozzy Group» та «АТБ» збільшили об’єми розподільчих центрів на Заході Україні. Постачальникам та дистриб’юторам, які працюють з мережами, відтепер потрібно мати склади у Львові, аби закривати попит на продукти харчування у Західному регіоні».
Деякі компанії релокуються через зміни ланцюжків поставки сировини. Наприклад сільськогосподарські бізнеси, які вирощували щось на півночі чи півдні України, шукають можливості культивувати цю продукцію у Центральній та Західній Україні, їм економічно доцільно відкривати тут свої виробництва, аби бути поруч із сировиною та ринком збуту. Релокуться експортери для яких ринок збуту – це Європа, а також бізнеси, які отримували сировину з Білорусі. Зараз вона надходить з Європи, тому Львівський регіон локаційно дуже зручний для одержання сировини, її відпрацювання та відправки назад. Те саме відбувається і з компаніями, які отримують продукцію з Європи. Їм зручно мати розподільчий центр на Заході України в 80 км від кордону, отримувати її залізничним чи автомобільним транспортом та розподіляти звідси по інших регіонах. Вплив на це має фактор зменшення ринку, люди масово повиїжджали з окупованих території, тому споживання будь-якої продукції набагато зменшилося у Херсонській, Донецькій, Харківській, Сумській, Запорізькій та Чернігівській областях.
«В Україні відбулася децентралізація бізнесів. Із запитами про релокацію звертаються багато компаній. Проте переїзд навіть складської компанії потребує значних фінансових ресурсів, а якщо говорити про виробництво, то мова може йти про мільйони доларів. Багато хто до кінця не вірив, що війна в центрі Європи у 21му сторіччі можлива, тому бізнеси не акумулювали кошти на релокацію, – говорить Генадій Гриненко, – Наразі всі аналізують рішення та пропозиції від держави, програми фінансування для релокованого бізнесу, допомоги з локацією, кредитування, пільги та гранти».
Очевидно, що на Заході України, зокрема у Львові, зконцентрується велика кількість підприємств. Львівська обласна військова адміністрація налаштована позитивно на розвиток регіону та максимально сприяє підприємствам у розміщенні їх на Львівщині. Але бізнесам потрібні державні програми з кредитування та фінансування, які пришвидшать релокацію на Захід України та відкриття нових виробництв у регіоні.
Юрій Бойко