«Центр кар’єри ЗПТО може працювати ефективно, сучасно та креативно», – переконує експерт у сфері комунікацій, освіти та розвитку людського потенціалу Юрій Булик, який у Львові 8 жовтня провів однойменний тренінг. Захід відбувся в рамках німецько-українського проєкту «Партнерство у сфері професійно-технічної освіти в Україні», що реалізується у Львівській, Волинській, Івано-Франківській та Тернопільській областях Освітнім центром баварської економіки (bbw) gGmbH за підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини (BMZ). Поряд із представниками семи професійно-технічних навчальних закладів, які беруть участь у проєкті з 2020 року, свої ідеї й запитання активно обговорювала й команда ВПУ №11 м.Червонограда – закладу, що нещодавно долучився до ініціативи.
Як зазначили самі учасники на старті тренінгу «Центр кар’єри ЗПТО як маркетплейс можливостей», наразі робота у цій ділянці часто ведеться фрагментарно: у різних закладах обов’язки розподілені між окремими людьми – заступниками з виховної роботи, педагогічним персоналом чи соціальними працівниками. Хтось займається профорієнтацією, хтось готує буклети чи організовує зустрічі, але при цьому бракує узгодженості, загальної стратегії та системного підходу. Учасники визнали, що саме створення центру кар’єри дає можливість сконцентрувати всі ці функції в одних руках і забезпечити ефективну координацію. Основним напрямом діяльності більшості центрів кар’єри на сьогодні традиційно залишається профорієнтація. Тут ідеться передусім про роботу з абітурієнтами, учнями, їхніми батьками та випускниками. Досить поширеною є співпраця з центрами зайнятості, організація ярмарків вакансій, екскурсій до закладів вищої освіти та на підприємства. Водночас дедалі більше закладів намагаються розширювати цей спектр, не обмежуючись лише профорієнтацією. Така рефлексія над власним досвідом допомогла учасникам тренінгу, які підходи працюють якнайкраще, а де потрібні зміни, щоб центри кар’єри в професійних училищах стали дійсно дієвим інструментом.
Саме таке сучасне бачення діяльності центру кар’єри як маркетплейсу можливостей було представлено у ході роботи тренінгу. У такій моделі він постає не просто «місцем для працевлаштування», а відкритою платформою для взаємодії. Центр кар’єри повинен створювати середовище, де зустрічаються потреби та пропозиції, а компетентності й ініціативи перетворюються на реальні можливості – проєкти, стажування, партнерства та інші форми професійного розвитку. Його ключова функція полягає у створенні цінності через партнерство, співпрацю та нові формати обміну ресурсами. Тут можуть зустрічатися інтереси різних стейкхолдерів: учнів, випускників, викладачів, громад, роботодавців та громадського сектору. Для кожної з цих груп можна формувати короткі й чіткі пропозиції у форматі 1-Page («одна сторінка»), що описують потребу, можливе рішення, вигоду для сторін і формат реалізації. Таку «стислу пропозицію» учасники тренінгу мали можливість розробити та проаналізувати у практичній частині тренінгу. При цьому було використано алгоритм «Потреба-Рішення-Вигода-Формат» та приділено особливу увагу стилю комунікації, чіткості формулювань та візуальній ідентичності матеріалів.
На тренінгу неодноразово підкреслювалось, наскільки важливим є вихід за межі стандартних уявлень про взаємодію з роботодавцем. «Якщо бізнес диктує свої правила і освітній заклад лише реагує, то це радше про виживання, ніж про розвиток», – зазначив експерт Юрій Булик. Натомість центр кар’єри має виступати як рівноправний партнер: не лише узгоджувати місця для виробничого навчання чи практики, але й домовлятися про додаткові можливості – тренінги для викладачів, менторство для учнів, спільні соціальні ініціативи. Такі підходи дозволяють створювати нову додану вартість і для закладу освіти, і для роботодавця.
Окремо було розглянуто приклади практичних кроків, які можуть бути реалізовані з допомогою центру кар’єри. Для педагогів це може бути домовленість з тренінговими організаціями про регулярні заняття чи навіть виділення додаткового часу для підвищення кваліфікації. Для учнів – організація нових освітніх форматів, практичних занять у співпраці з бізнесом. Для громад – пошук грантів, можливостей безкоштовної методичної допомоги, залучення фондів. Для бізнесу – включення підтримки освіти до програм корпоративної соціальної відповідальності, що не лише підвищує їх імідж, але й забезпечує новий рівень партнерства.
Концепція маркетплейсу можливостей полягає й у тому, щоб центри кар’єри створювали середовище, де компетентності й ініціативи перетворювалися на реальні проєкти, а сам навчальний заклад отримував би простір для експериментів. В умовах, коли щоденна робота більшості закладів визначається чіткими вимогами державної звітності, саме центр кар’єри може стати «свіжим ковтком повітря» – місцем для пошуку нових контактів, ідей і форматів співпраці. Учасники підкреслили, що успіх такого центру залежить від надійних партнерів та від вміння будувати відносини на принципах взаємної вигоди. Відповідальність і спільні цінності стають основою для довгострокового «win-win»-співробітництва. Саме у такій взаємодії виникають нові можливості для учнів, закладу, підприємства й громади в цілому. Відтак центр кар’єри може і повинен стати не лише структурним підрозділом закладу освіти, а справжнім маркетплейсом можливостей, що об’єднує різних стейкхолдерів і відкриває нові шляхи розвитку для всіх учасників освітнього процесу.
Матеріал підготував
Юрій Бондар
