Бізнес і духовність: чи можливе поєднання?

Галузь:

Сьогодні світове бізнес-середовище все частіше акцентує увагу на таких категоріях як «етика бізнесу», «моральні стандарти у праці», «захист людської гідності та прав людини» тощо. Відомі бренди та компанії констатують факт, що із зростанням духовних цінностей працівників пропорційно зростають як прибутки компаній, так і  загальний настрій та етична поведінка співробітників. Не на останньому місці і для галицького підприємця є формування власних цінностей – сімейних, національних, духовних. Завдання підприємця є непростим, оскільки треба приймати рішення, брати на себе відповідальність, бути лідером, реалізовувати себе і водночас приносити користь оточенню, враховуючи інтереси людей. Бо майбутнє – за проактивними і сильними особистостями, які виносять відповідальність за межі свого «Я».

Тож якими повинні бути орієнтири бізнесмена? Де черпати натхнення в час кризи? Як діяти, аби успіх не проминав? На ці та інші запитання відповів отець-доктор Прокопій Лотоцький під час  дещо нестандартного з обивательського погляду семінару на тему «Духовні цінності у формуванні світогляду бізнесмена», який відбувся у Львівській ТПП 4 грудня 2015 року. 

1О. Прокопій Лотоцький, монах Чину Святого Василія Великого,  професор Духовної Семінарії Отців Василян у Брюховичах, довгий час працював в українській секції Ватиканського Радіо у Римі та проводив духовний супровід у папській Колегії святого Йосафата, також закінчив докторат в одному із найстаріших ватиканських університетів по марілогії.

Пропонуємо до Вашої уваги окремі сентенції з виступу о. Прокопія.

3

  • «Подекуди духовні люди дивляться не бізнес трохи зверхньо, а люди бізнесу відкладають духовність у сторону, бо для них то щось непрактичне та абстрактне. Але коли ми об’єднаємо ці речі докупи, то побачимо, що духовність – це серце нашої активності, а бізнес – ноги, які сукупно, як вважали люди в давнину, є прогресом у людському розвитку. І тому якщо індивідуми чи суспільство будуть відокремлювати ці два фактори, то ми себе збіднимо, бо втратимо комфорт».
  • «Людина сама по собі вже є динамічною, підприємницькою, бо після гріхопадіння Бог покликав її до праці, тобто до творення свого бізнесу».
  • «Одного разу бізнесмен запитав учителя, як духовність може йому допомогти, що має спільного духовність і бізнес? На що духівник коротко і проникливо, дивлячись у серце, відповів: «Духовність допоможе стати тобі ще багатшим». «А яким чином?» – запитав бізнесмен. «Дуже просто. Навчить тебе менше хотіти». Тобто впорядковано хотіти, гармонійно хотіти, творчо хотіти. У цьому глибина питання – чому саме духовність потрібна у нашому бізнесі».

4

  • «Христос сказав про бізнес немало, Він говорив про гроші, заробіток, борги навіть більше, ніж говорив про небесне царство. Він говорив, чому людині підприємницькій потрібний Бог, як Бог працює у житті людини, яка вийшла з рук Божих і піде у руки Божі. Себто Ісус переставляв у нашій голові певні пріоритети та цінності. Інше питання, чи хочуть бізнесмени знати, що Біблія говорить про ділові відносини?».
  • «Святе Письмо дає нам координати, інструкції. Святе письмо – кодекс бізнесмена, набір інструкцій, які допоможуть уникнути простих та банальних помилок».
  • «Апостол Яків вказує на чотири типові помилки бізнесменів. Проте зауважмо, кожна помилка, вказана Святим Письмом – це наш виграш, шкала вартості, який веде до прогресу, до якості нашої праці.

Перша помилка: люди, складаючи свої плани, забувають Бога, тому не дивно, що правдивий успіх обходить стороною. Сумно бачити тих, які вважають себе християнами, але діють так ніби Бога нема, ніби оселя його десь там у церкві, на пожовклих сторінках молитовника, у старих обрядах. Люди будують плани виключно на своїх здібностях, на психологічних підвалинах, але не на благословенні Божому. Щоб уникнути цієї помилки,  включайте Бога у свої плани. Бо ми не знаємо, що буде завтра.  І ми є недосконалі, ми в процесі розвитку. Як каже Апостол Павло, «не той хто садив є чимось, не той, хто поливав, а Бог, який зрощує» – це означає, що людина лише співпрацює у всьому, що Бог уже зробив. Перші християни підписували свої листи DEO VOLENTE – якщо Богу буде завгодно. Так наш бізнес повинен починатися і завершуватися.

Друга помилка: ми сприймаємо завтра як само собою зрозуміле, діємо так, ніби завтра безумовно настане, але пам’ятаймо, що життя непередбачуване та коротке. Один чоловік сказав: ми перебуваємо на один удар серця до вічності. Що є наш час? Мить – в якій живемо.

Третя помилка: людям властиво відкладати добро на потім. Що люди вважають гріхом? Вчинення чогось поганого. А Біблія доповнює: «хто знає добро чинити, а не чинить – тому гріх». Проблема зла не лише в самому злі. Ти уже робиш зло, коли не твориш добра. І в цьому є прихована пастка – відкладання гідних справ на завтра: завтра я допоможу, полагоджу відносини, вирішу проблеми… але завтра може не настати. Тому роби добро зараз. Бізнесмени ж, маючи можливості, відповідають за те, чи роблять добро іншим людям. Як казав Митрополит Шептицький, «нехай добро іншої людини лежить тобі на серці».

Четверта помилка: багатство управляє людьми, а не люди багатством. Можна прожити життя, в якому тобою управляють гроші, а не ти – грошима. Справжнє багатство – це вміння використовувати те, що маєш».

  • «Духовність скеровує нас у вектори вічності,стабільності, у те, що не змінюється. Бог – незмінний, а людина і світ – проминучі. З Богом ви завжди на крок уперед».  

Семінар відбувся в рамках програми заходів Львівської ТПП за напрямком «Соціальна відповідальність бізнесу» за сприяння Центру Міжконфесійного та міжрелігійного діалогу “Лібертас”.

IMG_9200