Роман ФЕДИШИН: “Головне в нашій роботі – поводити себе справедливо, дати усім рівні умови для роботи та відповідну інфраструктуру”

Галузь:

Про роботу найбільшого оптового продуктового ринку у Східній Європі, про нові підходи у роботі, можливості для підприємців у розмові із засновником групи компаній «Шувар» Романом Федишиним.

Романе Степановичу, бізнесу 29 років, працюєте з часів отримання Україною незалежності. Що стало поштовхом розвивати своє?

 

Так, дійсно, ми почали свою роботу у 1991 році.
Знаєте, я ніде не працював як найманий робітник, жодного дня. Займався лише власною справою, тому не знаю як по-іншому (сміється). Цим почав займатись ще у студентські роки, після третього курсу навчання у Львівському торгово-економічному інституті: з друзями створили маленьке підприємство і почали возити черешні, полуницю…

Спочатку працювали лише під час канікул, пізніше вже більш стабільно, відкрили магазин на вул. Чукаріна. Тоді в країні був складний період, десь до 1998 року, який я називаю інтенсифікацією комерційних зусиль, коли можна було десь в одному місці купити, в іншому продати. Була велика різниця в ціні, і всі цим займалися.

 

Сільськогосподарський напрямок – поклик душі?

Так. Ми і торгували, і виробництво було, і переробка. Основною темою став продуктовий ринок сільгосппродукції. Постійність – це добре: маємо прекрасні задуми, знаємо куди далі рухатись.

 

Організація оптового ринку – ідея на базі тогочасних власних потреб?

Ні, це випадковість. Ми на початку створили роздрібний ринок, що знаходився на перехресті вул. Чукаріна і просп. Червоної Калини. Зробили прості речі: дали людям зручні безпечні умови для торгу. Продавців сільгоспродукції за рік стало так багато, що ми почали своєю присутністю створювати проблеми у Сихівському масиві: нічна торгівля, житлові будинки навколо… Тоді ми, разом з керівництвом району, почали шукати вихід. І знайшли це місце на Хуторівці, де тоді були яри і пагорби, площадки як такої не було взагалі. Переїзд відбувся у 2001 році.

 

Результат роботи сьогодні?

Для мене це, передусім, величезний період життя. Це більше ніж бізнес. А сам об’єкт я не вважаю ні торговим, ні виробничим, я його більше бачу які нфраструктурний, схожий на порт, вокзал, якщо хочете, чи аеропорт, куди стікається багато продукції і розтікається одночасно у всіх напрямках. Та й не лише продукції – думок, коштів, знань, певних навичок. Це такий величезний хаб, що працює у вузькому сегменті свіжої продукції.

 

Яка територія охоплення такого хабу?

Справа в тому, що світовий чи європейський досвід показує, що таких об’єктів у регіоні не може бути багато. Бо однією з його функцій є
формування ціни. Якщо б їх було, приміром, 2-3, то були б обмануті власники магазинів, ресторанів.
Вони б не були впевненими, що купують вигідно. Ринок формує не високу чи низьку ціну, а ціну справедливу конкретного дня – це його
головна функція. У кожному місті є ринок, більший чи менший, більш “просунутий” чи ні. Тут з повною відповідальністю можу сказати, що нам немає рівних.
Ми найбільші не лише в Україні, а й у Східній Європі. Більшим є лише варшавський ринок у Польщі.

 

До речі, як оціните польський досвід роботи? Це спроба об’єднати польських виробників чи спроба продати українську продукцію?

Однозначно спроба продати українську продукцію. І не лише там: Варшава мала стати майданчиком для збуту по всьому ЄС. Проєкт проіснував три роки, ми багато чого для себе побачили, підтягуємо стандарти нашої продукції. І цих планів не полишаємо. Український продукт люблять, і не лише поляки.

 

Ваші цільові аудиторії?

Це і група акціонерів, і працівники, орендарі та їх працівники, продавці, які до нас привозить власноруч вирощену/виготовлену продукцію на продаж, кінцеві споживачі або за- ощадливі роздрібні покупці, а ще – представники сектора HoReCa.

Якщо говорити про продавців, які продають власноруч вирощену продукцію, то бачимо, як до нас роками приїжджають цілі родини і села. Спостерігаємо як ці села стають заможними – це дуже тішить. Ми бачимо багато переробних підприємств, які перетворились з маленьких цехів на невеликі компанії. Але середньої величини: наш ринок не цікавий для великих підприємств. Вони мають свої процеси, свої стратегії та канали збуту.

 

Чи є своя специфіка у співпраці з підприємцями?

Мабуть головне, що варто було зробити, це поводити себе справедливо, дати усім рівні умови та відповідну інфраструктуру. Крім того, ми переконали людей, що, якщо вони працюватимуть з-за умов жорсткої конкуренції – вони стануть сильнішими у тому, що роблять. Гордимося їх досягненнями. Працювати просто, якщо об’єднує щось спільне. Особливо це відчувається під час кризи, як от сьогодні.

 

Компанія себе позиціонує як соціально відповідальна. Це відчувається вже при ознайомленні з місією: хочете зробити заможними виробників с/г продукції. Які ще з напрямків є близькими?

Головне – це розвиток малого бізнесу. Ми також підприємство Сихівського району. Так, українська, львівська компанія, але дивимось ще більш локально. Сихів для нас у пріоритеті, намагаємось долучатись до більшості ініціатив.
Також спорт. Нашою найбільшою гордістю є львівська гандбольна команда «Галичанка», шестиразовий чемпіон України. У чому сила команди – це вихідці нашого спортивного інтернату.
Компанія стала співзасновником Обласного Страхового Фонду для медиків, які захворіли на коронавірус. Також ми долучилась до формування Міського фонду для боротьби з розповсюдженням пандемії. Окрему щотижневу підтримку надавали потребуючим людям, які вимушено залишились на самоізоляції.

 

Що з політикою?

Я є депутатом ЛМР. Горджусь тим, чого вдалося досягти у місті. Звісно, розумію, що ні я, ні будь-хто інший усіх проблем не вирішить. Нереально. Місто має настільки величезну енергетику, що само по собі все одно йде уперед, розвивається. І кожна людина, яка бере на себе відповідальність, коли йде у владу, може або трішки його підштовхнути у розвитку, або пригальмувати.
Вважаю, хочу сподіватись, що був серед тих перших. Особливо, коли ми говоримо про Сихів. Це стосується і парку, і трамваю, і доріг, і кінотеатру…

 

Ваш проєкт «Продуктовня»: на кого він розрахований?

Ми постійно обговорюємо плани, а що далі? Аналізуємо і минуле. Бачимо, яка кількість ланок/посередників була між виробником та між споживачем і є сьогодні. За 30 років більшість з них випали. Аналізуючи все це, ми придивляємось, яку функцію у майбутньому виконуватиме гуртова торгівля. Коли дивимось на світову практику, то бачимо, що гуртові ринки не такі вже й успішні – одиниці знайшли свою нішу.
Якщо ми маємо 50 продавців фруктами, то чому нам не вдасться створити 10 виробників якоїсь продукції (м’ясної, молочної тощо)? Тим більше, що вони також зможуть реалізувати чи вже реалізовують свою продукцію у нас. Ми вибрали фокусну групу з 4 виробників, створили для них ідеальні виробничі приміщення, повністю обладнані, допомагаємо пройти сертифікацію, навчання, надаємо повний супровід. Результати дуже позитивні, формуємо вже другу групу. Запрошую усіх охочих скористатися цією можливістю. Уся інформація є на нашому сайті.

 

Період пандемії: як вплинув на роботу Компанії?

Ми пережили не одну кризу. Маємо певний алгоритм дій. У даному випадку допомогла згуртованість, оперативно відпрацювали ключові стратегії подальшої роботи. Ключовим було і є здоров’я та безпека людей, а ще – не стати осередком поширення зарази. Довелося змінити всі процеси при в’їзді/виїзді, допуску до товарів тощо. Принагідно хочу подякувати колективу і усім підприємцям за згуртованість, оперативність та розуміння.

Ще один момент – а що з фінансами? Переглянули доходи та витрати, відмовились від виплати дивідендів чи бонусів і премій собі, натомість працівникам платню платимо своєчасно. Сформували стабілізаційний фонд на 3-4 місяці.

 

Ваше побажання українським підприємцям?

Передусім, стабільності в країні, заможних клієнтів, які б отримували задоволення від наших товарів та послуг. У нас спільна ціль – стабіль- ність у державі.
Спрощенцям хочу побажати якомога швидше перейти на загальну систему оподаткування. У певний період спрощена система була великим благом, сьогодні тиску на бізнес немає. Це дасть вам можли- вість відкрити для себе нові ринки: працювати для мереж, і для великих ресторанів. Спрощена система в готівковій формі – серйозно звужує ваші можливості. Не бійтесь переходу і працюйте. Тільки там розвиток!

А усім хочу побажати і міцного здоров’я і робити свою справу!

 

Дякую за відверту розмову,
Юрій Булик