Ключі до ефективності

Галузь:

Cвіт і Україна потребують більше підприємців. Економіка і суспільство без духу підприємництва – мертві, не розвиваються. Саме інноватори, творці, лідери, які керуються ідеєю, а не виключно зиском, змінюють світ. Спричиняються до того, що регіони, країни розвиваються, розвивається демократія і суспільство, вони самі ростуть як особистість.
На шляху розвитку підприємництва є чимало перешкод. Про виклики, про перспективи та напрямки економічного розвитку регіону, а також про історичне минуле найпотужнішої бізнес-спільноти Львівщини поговоримо з Дмитром Афтанасом, президентом Львівської торгово-промислової палати.

 

Пане Дмитре, цього року Львівська ТПП святкує ювілей. Є чим пишатись?

Так, справді, нам цього року виповнюється 170 років. Її було створено у 1850 році згідно з рішенням австрійського цісаря Франца-Йосифа. Перш за все, хочу привітати з ювілеєм усіх дійсних членів Львівської торгово-промислової палати. Їх сьогодні – 463 компанії: послідовних у своїх діях, тих, на кому базується економіка Львівщини. З ясним усвідомленням, що від їх роботи залежить добробут спільноти. Ще львівські підприємці – члени Палати мають в своїх, якщо хочете «генах», закладену соціальну відповідальність, розуміння. Це, напевно те, що й об’єднує нашу ділову спільноту.

Весь 2020 рік позиціонуватимемо як ювілейний, заплановано ряд публікацій про історичне минуле ЛТПП, більше подій та святкування самого ювілею, наприкінці року.

 

Все задля підтримки українського бізнесу?

За часів незалежності – так. Палату було створено більше ніж півтора століття тому. На неї покладались різні
функції. Організували її, збудували приміщення – сьогодні це будинок прокуратури на проспекті Шевченка –
самі підприємці. Робилося це з метою розвитку бізнесу. Чи була потреба? Звісно. І про це свідчить той факт, що
на території сучасної області палат було дві – іще одна у Бродах.

Загалом, це світова практика, хоч у кожній країні такий процес мав свої особливості.

 

Щодо членства: як відбувається відбір?

Ключовим є бажання керівника вступити до організації і чітке розуміння навіщо це йому. Брати активну участь
у діяльності Палати.

Звісно ми, а точніше не лише ми, а й інші члени Палати дивимось, що це за компанія, як вони працюють, які
цінності несуть. Недобросовісні, якщо відверто, самі з часом відсіюються, розуміють, що не до кінця пасують.
Бували випадки, коли переоцінюють свою точку зору, змінюються.

Сьогодні понад 70% наших підприємців – малий бізнес. Уже майже не залишилось старожилів радянського
періоду. 35% – молоді компанії, молоді люди, віком до 40 років, з новими вимогами і баченням. Вони прагнуть
працювати і заробляти як колеги, скажімо, у тому ж ЄС. З того, що бачу, – орієнтири ведення бізнесу саме такі.

 

Ви – управлінець зі стажем. З досвіду, що реально сьогодні стримує належний розвиток бізнесу?

Однією з найбільших перешкод є більш складне ніж раніше економічне оточення. Достатньо згадати глобалізм,
швидкість обміну інформацією і на додаток – загрозу територіальній цілісності країни, війну на Сході України.
Звідти у нас проблеми з промисловістю, виробництвом в цілому. Проте розвивається сфера послуг. Бізнес сам
знаходить вихід.

Впевнений, як тільки матимемо сприятливі умови на державному рівні, то виробництво повернеться. Моніторинг очима підприємця не припиняється ніколи. Правда ми не повинні забувати і про ІТ-технології, штучний інтелект тощо. Ці та інші досягнення мають стояти не поряд зі стратегією чи управлінням компанією, а бути її інтегральними елементами. У іншому випадку – будете пасти задніх.

 

Яка ж рада, якщо говорити про розвиток?

Сила мас. Потрібно об’єднуватись задля змін на краще. У всіх сферах. По-іншому протидіяти негативним чин-
никам сьогодні не зможемо.

У бізнесі також. Одним із наших статутних завдань є представлення інтересів. Тим компаніям, які приходять з
проблемами ми намагаємось і, у більшості випадків, допомагаємо. Об’єднання і є одним з таких інструментів.
Ми окреслюємо проблему, визначаємо її масштабність, об’єднуємо з іншими регіонами, що можемо робити як частина ТПП України. Разом ми становимо найбільшу бізнес-асоціацію країни, що стоїть на варті вітчизняного підприємництва. І тоді проблема перетворюється на різного роду рішення, які виконуються на рівні держави, регіону тощо.

Кожен випадок є індивідуальним.

 

 

Заходи Палати постійно на слуху. Що ще пропонуєте бізнесу?

Форуми, бізнес-зустрічі та ділові сніданки, круглі столи чи конференції – це заходи у відповідь на запити під-
приємців. Цей напрямок роботи називаємо особливими завданнями. За останні роки за тематикою цих запитів
можемо виділити підтримку експорту, соціальну відповідальність бізнесу, жіноче підприємництво, екологія,
енергоефективність підприємств, а також реалізацію міжнародних проектів.

Крім того, є ще і третій напрямок – послуги. Ми проводимо тренінги та навчання, аналізуємо документи, прово-
димо оцінку майна, видаємо карнети АТА чи сертифікати походження товарів, здійснюємо послуги перекладу,
штрих-кодування тощо.

Окремо хочу виділити роботу комітетів. Маємо їх сьогодні 11. Це об’єднання за галузями. Найбільш дієвим за
останній рік був Комітет з розвитку жіночого підприємництва. Їх діяльність перетворилась сьогодні на загаль-
нонаціональну Жіночу Ділову Палату України. Чому ні? Може і добре, що ініціатива іде з регіону. Тим більше, що Львівська ТПП свого часу також була першою на території сучасної України. Сьогодні така бізнес-асоціація є у кожній області.

 

Чи маєте конкурентів, хто ще?

Є організації, з якими перетинаються певні функції. Тому я б говорив про співпрацю та партнерство. До того ж,
галузеві об’єднання також можуть бути нашими членами.

 

Що побажаєте львівському бізнесу з нагоди святкування?

Щоб не стояли на місці, шукали нових можливостей. Тільки рух генеруватиме у підсумку успіх. Ну і нових ініціа-
тив, тих, із нашою участю, у тому числі.

 

Дякую,

Юрій Бойко